УВАГА

     1.   Включайте   в   заняття   завдання,   що   потребують тривалого      зосередження:      намалювати      місто, побудувати складний міст, прослухати і переказати казку тощо.

2.   Частіше   пропонуйте   дітям,   особливо   з   низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, у старій книзі на одній зі сторінок закреслювати олівцем усі букви "а", намагаючись не пропускати їх (завдання поступово  можна ускладнити,  попросивши дитину закреслити всі букви "а", обвести обвести у кружечок усі букви "к", підкресливши всі букви "о".

3.   Використовуйте дидактичні ігри з чітко вираженими правилами.

4. Регулярно включайте дітей у виконання завдань за попередньо     розробленим  планом     дій:     можна виконувати    будівлі    з    конструкторів,    малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форму яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.

5.   Пропонуйте    дітям:    повторювати    слова,    цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити;  запитання,  на які необхідно відповісти, заохочуючи   тих   дітей,   хто   намагається   частіше відповідати на них.

6.   Учіть порівнювати, аналізувати зразок і результати своєї  або  чужої  роботи,  знаходити   і   виправляти помилки.

7.   На   уроках   у   школі   від   дітей   потрібно   швидке переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Цю властивість уваги можна формувати за допомогою рухових вправ. Дитина повинна починати, виконувати   й   закінчувати   свої   дії   за   командою дорослого, швидко переходячи від одного виду рухів 'до іншого: стрибати, зупинятися, крокувати тощо.

МИСЛЕННЯ

Розумовий процес складається з низки операцій. Найпоширеніші з них - аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, класифікація. Найчастіше більшість із них не усвідомлюються. Тому для того, щоб дитина активно володіла розумовими операціями, їх треба виділити, довести до рівня усвідомлення і спеціально навчити.

1.  Включайте в заняття завдання на: порівняння пари предметів   або   явищ-  знаходження   подібності   й відмінностей між ними; класифікацію, узагальнення різних      предметів      за     загальними      ознаками; знаходження  "зайвого"  слова  або  зображення,   не пов'язаного загальною ознакою з іншими; складання цілого   з   частин   (розрізні   картинки);   послідовне розкладання картинок і складання розповіді за ними; усвідомлення закономірностей (розглянути орнамент, візерунок, продовжити його); завдання на кмітливість, логічні міркування тощо.

2.  Заняття з малювання , ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацьовування окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

3.  Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища,  нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

ПАМ'ЯТЬ

1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, сполучіть словесне пояснення   з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які    йдеться, використовуйте   малюнки,    таблиці,    схеми (особливо   для   дітей   із   доброю   зоровою пам'яттю).

2. До  дітей з недостатньо добре розвиненою слуховою пам'яттю необхідний індивідуальний підхід:  опора не тільки на слух, а й на інші органи чуттів (зір, нюх, дотик).

3. Для поліпшення процесу пам'яті виховуйте в дітей прийоми осмисленого запам'ятовування і пригадування, уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки,     порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них  подібності  й  відмінності;  здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення; встановлювати значеннєві     зв'язки     між пропонованими   об'єктами   для   завчання   й навколишніми предметами.

4.      Включайте ігри і вправи для розвитку пам'яті в кожне заняття.

Матеріал надала практичний психолог - Оніщук Мар'яна Володимирівна